Навигация
 
Главная  - Бухгалтерский учет, аудит  - Книги  - Договори від А до Я - Водоп'янова О. - Частина 1
Договори від А до Я - Водоп'янова О. - Частина 1
<< Содержание < Предыдущая Следующая >

ОСОБЛИВОСТІ МІНИ ВИЗНАЧЕНО У ГОСПОДАРСЬКОМУ КОДЕКСІ

- У регулюванні відносин міни положення ГКУ в основному збігаються з відповідними положеннями ЦКУ, з урахуванням таких особливостей:

- ГКУ передбачає можливість передачі за договором міни майна не лише у власність, а й у повне господарське відання чи оперативне управління;

- згідно з ч. 4 ст. 293 ГКУ, якщо предметом міни є державне або комунальне майно, віднесене законодавством до основних фондів, сторонами договору міни можуть виступати відповідно тільки державні або комунальні підприємства.

Ці особливості слід враховувати суб'єктам господарювання при укладенні договорів міни.

МОМЕНТ ПЕРЕХОДУ ПРАВА ВЛАСНОСТІ

Увага! За договором міни право власності на обмінювані товари переходить до сторін одночасно лише після виконання зобов'язань щодо передачі майна обома сторонами, якщо інше не встановлено договором або законом (п. 4 ст. 715 ЦКУ).

Таким чином, за загальним правилом, сторони набувають права власності на предмет обміну виключно у той момент, коли «закриваються» їхні зустрічні поставки. Тобто якщо, наприклад, сторона А у межах договору міни передала товар стороні Б, то до виконання зустрічного обов'язку стороною Б товар вважається власністю сторони А.

Але це загальне правило. За домовленістю сторін його можна змінити. Наприклад, у договорі може бути передбачено, що право власності у набувача майна виникає з моменту передачі майна (ст. 334 ЦКУ).

ЯКЩО ОБМІН НЕРІВНОЦІННИЙ

Виходячи з вищенаведеного визначення договору міни, можна зробити висновок про еквівалентність (рівноцінність) товарів, обмін яких здійснюється за договором. Проте якщо обмінювані товари виявилися нерівноцінними за оцінкою, сторони за домовленістю між собою можуть встановити доплату за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості.

Умова про доплату повинна бути відображена у договорі (п. З ст. 715 ЦКУ).

Товари, що підлягають обміну, можуть мати різну реальну вартість, але сторони не обов'язково повинні її враховувати. Тобто, незважаючи на різну вартість товарів, що підлягають обміну, доплата може мати місце лише тоді, коли про це сторони домовляться.



 
Главная
Банковское дело
Бухгалтерский учет, аудит
Инвестиции
Экономика
Налоги
Финансы
Финансовое право
Прочие дисциплины
Карта сайта
Правила користування