Навигация
 
Главная  - Бухгалтерский учет, аудит  - Книги  - Договори від А до Я - Водоп'янова О. - Частина 1
Договори від А до Я - Водоп'янова О. - Частина 1
<< Содержание < Предыдущая Следующая >

РОЗДІЛ 7. ДОГОВІР КОМІСІЇ

ЮРИДИЧНЕ ОФОРМЛЕННЯ ДОГОВОРУ КОМІСІЇ

СУТЬ ТА ІСТОТНІ УМОВИ ДОГОВОРУ КОМІСІЇ

Договір комісії є одним з різновидів посередницьких договорів. Основні норми, що регулюють відносини сторін, які виникають за договором комісії, визначені главою 69 ЦКУ.

За договором комісії комісіонер зобов'язується за дорученням комітента за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента (ст. 1011 ЦКУ).

Це означає, що комісіонер укладає угоди на користь комітента з третіми особами, в яких він, виступаючи від власного імені, вчиняє дії, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, тобто набуває зобов'язань за укладеними з третіми особами угодами (договорами) саме для себе, а не для комітента (ст. 202 ЦКУ). На відміну від договору доручення, де правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя (ч. 1 ст. 1000 ЦКУ).

Договір комісії також відрізняється від договору доручення за такими ознаками:

1) коло юридичних дій, які вчиняє повірений за договором доручення, дещо ширше від кола дій комісіонера — останній може вчиняти один або кілька правочинів, визначених договором комісії;

2) для підтвердження права діяти від імені довірителя повіреному видається довіреність, комісіонеру вона не потрібна, адже в договорах з третіми особами він виступає від власного імені.

При цьому і повірений, і комісіонер діють не за власний рахунок, а за рахунок довірителя (комітента).

На окрему увагу заслуговує питання щодо предмета договору комісії: які саме договори (правочини) можуть укладатися комісіонером на виконання договору комісії?

На сьогодні найбільш поширеними є договори (угоди), спрямовані на купівлю або продаж товару через посередника-комісіонера.

А чи можуть бути предметом договору комісії угоди, спрямовані на виконання робіт, надання послуг?

Якщо проаналізувати положення чинного ЦКУ в частині, що регулює відносини за договорами комісії, то можна дійти таких висновків:

1) відповідно до ст. 1011 ЦКУ на комісіонера покладається обов'язок вчинити один чи кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. При цьому ЦКУ не визначає перелік таких угод (правочинів), які можуть бути предметом договору комісії. Це свідчить про те, що за відсутності законодавчих обмежень сторони вільні у виборі предмета договору комісії і можуть при узгодженні умов договору комісії застосовувати положення, які встановлюють загальні вимоги до укладення договорів;

2) укладаючи договори, предметом яких є, скажімо, обов'язок комісіонера укласти угоду, спрямовану на виконання певних робіт, варто пам'ятати й про принцип свободи договору згідно з положеннями ст. 6 ЦКУ: сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

СТОРОНИ ДОГОВОРУ КОМІСІЇ

Сторонами договору комісії є комітент і комісіонер, якими можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Варто звернути увагу нате, що комісіонер, виконуючи договір комісії, виступає від свого імені — в операціях продажу товару для комітента частково виконує функції продавця. Це означає, що, якщо об'єкт торгівлі вимагає цього, комісіонер повинен мати необхідні дозволи та ліцензії, відповідно облаштоване місце торгівлі (йдеться про такі специфічні види діяльності, як торгівля алкоголем, медикаментами, цінними паперами тощо).

До речі, аналогічного висновку дійшов ВГСУ у своїй постанові від 14.01.2004 р. №13/96-03 (див. «ДК» №51/2007).

Адже оскільки комісіонер укладає угоди з третіми особами, хоча й в інтересах та за рахунок комітента, але від свого імені, то він є постачальником (продавцем) товару, переданого на комісію. Комітент не здійснює поставку (купівлю) товару, а лише передає його комісіонеру (отримує від нього), що не передбачає переходу права власності на такий товар. Якщо поставка певного виду товарів передбачає отримання ліцензії, така ліцензія має бути у комісіонера, а не у комітента.

Зауважимо, що договір доручення також є посередницьким. Але, на відміну від посередника-комісіонера, посередник-повірений укладає угоди з третіми особами в інтересах, за рахунок та від імені довірителя. Договір, укладений повіреним, створює права та обов'язки не для повіреного, а для довірителя. Так, якщо повірений за завданням довірителя уклав договір поставки на реалізацію певного товару, права та обов'язки постачальника виникають у довірителя. Якщо ж така операція з поставки є ліцензійним видом діяльності, ліцензію слід отримувати саме довірителю.

СУБКОМІСІЯ

Комісіонер за згодою комітента має право укласти договір субкомісії з третьою особою — субкомісіонером (ст. 1015 ЦКУ). У такому разі комісіонер залишається відповідальним за дії суб-комісіонера перед комітентом та набуває права та обов'язки комітента щодо субкомісіонера за договором субкомісії.



 
Главная
Банковское дело
Бухгалтерский учет, аудит
Инвестиции
Экономика
Налоги
Финансы
Финансовое право
Прочие дисциплины
Карта сайта
Правила користування