Навигация
 
Главная  - Бухгалтерский учет, аудит  - Книги  - Договори від А до Я - Водоп'янова О. - Частина 2
Договори від А до Я - Водоп'янова О. - Частина 2
<< Содержание < Предыдущая Следующая >

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ТА ПОДАТКОВИЙ ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ ЗА ДОГОВОРОМ ПОЗИЧКИ

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК У ПОЗИЧКОДАВЦЯ

Передачу об'єкта за договором позички рекомендовано оформляти актом. З балансу позичкодавця такий об'єкт не списується, але позаяк відбулася безоплатна передача на визначений термін, то власник об'єкта — позичкодавець повинен припинити нараховувати амортизацію з місяця, наступного за тим, в якому відбулася передача відповідно до п. 33 П(С)БО 7. Причому позичкодавець має у примітках до фінансової звітності навести інформацію про залишкову вартість таких позичених основних засобів (див. п. 37.5 П(С)БО 7).

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК У КОРИСТУВАЧА

У користувача облік речі, отриманої для користування відповідно до договору позички, відображається поза балансом. За аналогією з предметом договору оренди можна використати позабалансовий рахунок 01 при отриманні активів у вигляді основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних активів. Факт передачі речі добре оформити актом при-ймання-передачі. Амортизацію на цей предмет користувач не нараховує, бо немає об'єкта нарахування, адже немає вартості основних засобів. Щодо обліку витрат на поточне обслуговування, тобто витрат для підтримання речі в робочому стані, то це будуть витрати періоду, в якому вони здійснені. Якщо користувач поніс витрати на поліпшення отриманого об'єкта за договором позички (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що привели до збільшення майбутніх економічних вигід, які первісно очікувалися від його використання, то знову ж таки за аналогією з договором оренди і п. 8 П(С)БО 14 ці витрати відображаються користувачем як капітальні інвестиції у створення (будівництво) інших необоротних матеріальних активів та обліковуються на рахунку 117 «Інші необоротні матеріальні активи». Фактично всі витрати на такий ремонт, дообладнання ми маємо капіталізувати на рахунку 153 «Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів». Не слід забувати і про врахування заробітної плати, якщо таке поліпшення робимо господарським способом. Потім створюємо об'єкт інших необоротних матеріальних активів, тобто вводимо в експлуатацію — робимо проведення Д-т 117 К-т 153. Надалі у бухобліку така вартість підлягатиме амортизації. Методами амортизації, які можна застосувати для амортизації інших необоротних матеріальних активів, є прямолінійний або виробничий (див. п. 27 П(С)БО 7). Причому ліквідаційну вартість варто прирівняти до нуля, а за строк корисного використання поліпшень взяти строк, на який оформлено договір позички.

ПОДАТКОВИЙ ОБЛІК У ПОЗИЧКОДАВЦЯ

У разі передачі активу, який належить до основних засобів, слід припинити нарахування амортизації, якщо передаємо об'єкт групи 1 (див. пп. 8.4.5 Закону про прибуток). У випадку передачі основних засобів груп 2, 3, 4 так само ствердно про припинення нарахування амортизації говорити не можна. Адже тут діє пп. 8.4.6 згаданого закону, за яким у разі виведення з експлуатації окремих фондів груп 2,3 і 4 з будь-яких причин (крім їх продажу) балансова вартість таких груп не змінюється.

Щодо визнання ВД від безоплатної передачі, то користуючись визначенням валового доходу, наведеним у п. 4.1 Закону про прибуток, яке передбачає отримання (нарахування) протягом звітного періоду доходу у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, бачимо, що у позичкодавця такого доходу немає.

Якщо позичкодавець не є платником податку на прибуток, а, наприклад, перебуває на спрощеній системі оподаткування, то передача об'єкта за договором позички жодним чином не відобразиться на його податковому обліку. Втім, як і повернення об'єкта.
Чи підпадає така операція під об'єкт обкладення ПДВ? Нагадаємо, що до договорів позички застосовуються положення глави 58 ЦКУ, тобто глави, що відповідає за наймання (оренду). А отже, право власності на переданий об'єкт за договором позички залишається у позичкодавця. І тому відповідно до пп. 3.2.2 Закону про ПДВ передача речі, як і її повернення, не є об'єктом обкладення цим податком. Звісно, контролюючі органи можуть настійливо рекомендувати нараховувати ПЗ з безоплатних послуг. Але природа договору позички за цивільним законодавством є безоплатною. Тобто всі аналогічні договори також є безоплатними, а отже, бази для оподаткування, визначеної за звичайними цінами, немає — вона нульова. А порівнювати з договорами оренди тут не варто, бо вони якраз платністю і відрізняються. От якби був оформлений безоплатний договір оренди, то тоді інша річ. Є безоплатні послуги, — є можливість визначити базу. А так договір позички передбачає безоплатне користування переданою річчю, і бази для обкладення ПДВ, на нашу думку, немає.

ПОДАТКОВИЙ ОБЛІК У КОРИСТУВАЧА

Найбільшим мінусом у випадку, якщо користувач є платником податку на прибуток, є те, що йому можуть «закинути» безоплатно одержані послуги і відповідно змусити відобразити валові доходи. Але от визначити суму цих доходів є досить складно з тієї причини, що природа договору є безоплатною. У користувача отриманий об'єкт не підлягає амортизації у податковому обліку, бо користувач не поніс витрат на його придбання, а лише використовує об'єкт у госпдіяльності. Витрати для підтримання речі в робочому стані можуть бути віднесені до валових на підставі «загальновитратного» пп. 5.2.1 Закону про прибуток, і це будуть витрати періоду, в якому вони понесені. Якщо витрати понесені на поліпшення отриманого об'єкта за договором позички (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що привели до збільшення майбутніх економічних вигід, які первісно очікувалися від його використання, то їх, на нашу думку, можна відображати за п. 8.8 Закону про прибуток як витрати на поліпшення орендованих ОФ, тобто в межах «ремонтного» ліміту, якщо такий є, на ВВ. Якщо понесені витрати більші, ніж віднесені в межах ліміту, то на різницю створюється об'єкт відповідної групи ОФ, якщо групи немає в обліку користувача, або додається до сукупної вартості групи, якщо відповідна група є. З наступного кварталу таке поліпшення починає амортизуватися у складі відповідної групи ОФ.

Щодо ПДВ, то факт приймання-передачі речі у користування за договором позички не є об'єктом оподаткування (див. «Податковий облік у позичкодавця»).



 
Главная
Банковское дело
Бухгалтерский учет, аудит
Инвестиции
Экономика
Налоги
Финансы
Финансовое право
Прочие дисциплины
Карта сайта
Правила користування