Навигация
 
Главная  - Экономика  - Книги  - Міжнародна торгівля - Дахно І.І.
Міжнародна торгівля - Дахно І.І.
<< Содержание < Предыдущая Следующая >

Розділ 2. МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ І СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО

2.1. Міжнародна торгівля - складова світогосподарських зв'язків

В "Большом энциклопедическом словаре" (1998 р., с. 709) у нотатці "Международная торговля" стисло зазначається, що міжнародна торгівля - це сукупність зовнішньої торгівлі різних країн світу. В цьому ж словнику у нотатці "Внешняя торговля" (с. 212) це поняття пояснюється дещо ширше: "Зовнішня торгівля, торгівля однієї країни з іншими країнами, складова зовнішньоекономічних зв'язків. Поділяється на експорт (вивіз) та імпорт (ввіз) товарів. Сума експорту та імпорту утворює зовнішньоторговельний оборот. Зовнішня торгівля ґрунтується на міжнародному поділі праці. Сукупність зовнішньоторговельних операцій країн світу - міжнародна торгівля".

В "Економічному словнику-довіднику" (с. 202-203) наведено статтю "Міжнародна торгівля" такого змісту: "Міжнародна торгівля - торгівля між країнами, яка складається із ввозу (імпорту) товарів і послуг та їх вивозу (експорту). В її основі лежить міжнародний поділ праці. Хоч міжнародна торгівля виникла ще в період рабовласницького ладу, але у XVI ст. (до початку існування капіталістичного способу виробництва) в міжнародний товарообіг залучалась лише незначна частка виготовлюваної продукції. У XVI ст. зароджується світовий капіталістичний ринок, а із завершенням промислової революції кінця XVIII - початку ХІХ ст., з розвитком крупної машинної індустрії з'являються досконаліші його форми, в результаті чого він перетворюється у світовий капіталістичний ринок. З розпадом світу на дві системи в міжнародній торгівлі виділились відносно самостійні підсистеми:

1) торгівля між капіталістичними країнами;

2) торгівля між розвинутими капіталістичними країнами і більшістю слаборозвинутих країн світу;

3) торгівля між соціалістичними країнами;

4) торгівля між розвинутими капіталістичними та соціалістичними країнами.

Міжнародна торгівля між розвинутими країнами капіталу внаслідок досягнутого між ними високого ступеня міжнародного поділу праці велась переважно готовими виробами і насамперед машинами та устаткуванням. Об'єктами такої торгівлі між країнами з високим економічним розвитком і країнами, що розвивалися, були, з одного боку, промислові вироби, а з другого - аграрно-сировинні товари. Така ж ситуація складалась між соціалістичними країнами Східної Європи та країнами колишнього СРСР. Україна експортувала в держави колишнього Союзу переважно машини та устаткування (близько 75 проц.), а імпортувала товари сировинно-енергетичної групи. З розвитком науково-технічної революції у сферу міжнародної торгівлі входять такі об'єкти інтелектуальної власності, як патенти, ліцензії, "ноу-хау", інжинірингові та консультативні послуги. Міжнародній торгівлі підлягають також об'єкти капітального будівництва шляхом здачі устаткування в оренду (міжнародний лізинг) тощо. Після розпаду СРСР Україна значною мірою втратила традиційні ринки збуту своїх промислових товарів (передусім в Росії), а конкурентоспроможної продукції на світових ринках у неї дуже мало. Їй належить спочатку відвоювати втрачені позиції в країнах СНД, а згодом шляхом розвитку міжнародного поділу праці, впровадження досягнень НТР у виробництво тощо виходити на світові ринки з конкурентоспроможною промисловою та сільськогосподарською продукцією".

Економічна наука оперує поняттям "умови торгівлі" (terms of trade), яке означає співвідношення цін на експортовані та імпортовані товари. Якщо для одержання певної кількості імпортованих товарів потрібно щороку експортувати більшу кількість товарів, то умови торгівлі вважаються такими, що погіршуються.

Отже, міжнародна торгівля є найстарішою формою міжнародних економічних відносин, що з'явилася задовго до появи світового господарства. Саме завдяки міжнародній торгівлі виникло і розвинулося світове господарство як таке.

Міжнародна торгівля посідає чільне місце у системі міжнародних економічних відносин. Вона є водночас передумовою і наслідком міжнародного поділу праці. Упродовж свого історичного розвитку міжнародна торгівля пройшла шлях від окремих і часто випадкових зовнішньоторговельних операцій до довгострокового великомасштабного торговельно-економічного співробітництва. Сучасна науково-технічна революція стимулювала міжнародний торговельний обмін. Специфіка нинішнього етапу міжнародної торгівлі з особливою виразністю виявляється у процесі аналізу її довготермінових тенденцій, форм і методів.

Міжнародна торгівля - центральна ланка складної системи сві-тогосподарських зв'язків, що об'єднує практично всі країни світу в єдину міжнародну економічну систему.

У міжнародній торгівлі беруть участь суб'єкти як міжнародного публічного права, так і міжнародного приватного права. До них належать держави, державоподібні утворення, міжурядові організації, нації, що борються за свою незалежність, юридичні особи, фізичні особи - підприємці.

Міжнародна торгівля є засобом, який країни світу застосовують для розвитку і поглиблення спеціалізації своїх економік, підвищення продуктивності праці та ефективного використання своїх ресурсів.

Сучасній міжнародній торгівлі властива всеосяжна динаміка. Структура торгівлі, обсяги експорту й імпорту безперервно змінюються. Після Другої світової війни настав період, що характеризується швидкими темпами зростання міжнародного товарообміну. Наприклад, протягом 1947-1973 рр. темпи зростання експорту країн світу загалом щороку збільшувались приблизно на 6 %. Якщо обсяг світового експорту у порівнянних цінах становив у 1939 р. 25 млрд дол. США, то за станом на 1987 р. його обсяг зріс у 100 разів. Тенденція невпинного зростання експорту простежувалась і протягом 90-х років. У 1980 р. обсяг світової торгівлі становив 2 трлн дол. Через півтора десятиліття він зріс до 4 трлн дол.

Зрозуміло, що інтенсивність торговельних зв'язків не є рівномірною в різних країнах світу. Частка промислово розвинених країн досягає 70 %. Країни цієї групи підтримують переважно торгівлю одна з одною, близько 80 % експорту економічно розвинених країн світу припадає на їх взаємну торгівлю.

Переважна більшість країн сучасного світу - це країни з відкритою економікою. Значна частина валового внутрішнього продукту створюється у них за участю зовнішньоторговельного сектору.

Колишні лідери величезного Китаю Мао Цзедун і крихітної Албанії - Е. Ходжа намагалися змусити свої країни розвиватися, спираючись лише на власні сили (self-reliance), але з цього нічого не вийшло. Від світу не відгородитися навіть Великою китайською стіною протяжністю 6700 км. Міжнародна торгівля є об'єктивною реалією сьогодення.

У міжнародній торгівлі беруть участь як малі, так і великі країни, як бідні, так і багаті. Торгівля нівелює їх нерівність (disparity) з точки зору наявності продуктивних ресурсів (productive resources).

Країни світу неоднаково забезпечені факторами виробництва (production factors) - працею, капіталом (capital), технологією (technology), підприємницькою майстерністю (entrepreneurship), землею, що містить сировинні матеріали (land containing raw materials). Щоправда, успіхи країни в експортній діяльності залежать не лише від її ресурсів (українське прислів'я каже, що краще з розумним загубити, ніж з дурним знайти), а й від умов відповідного економічного середовища (economic environment), здатності національних виробників конкурувати як на своїх, так і на зарубіжних ринках. Численні чинники економічного середовища можуть знижувати можливість країн якнайкраще використовувати свої ресурси та виробничі переваги. До них, зокрема, належать інфляція (inflation), обмінний курс (exchange rate), умови праці (labour condition), урядова політика (governmental attitude), законодавство (laws). Зазначені та інші чинники можуть негативно впливати на конкурентоспроможність (competitiveness) експортерів у сфері міжнародної торгівлі.

До низки критично важливих чинників міжнародної торгівлі фахівці включають наявність зарубіжних каналів дистриб'юції (availability of foreign distribution channels), мінімальний державний контроль (minimum of governmental control). Навіть якщо є всі шанси на успіх у міжнародній торгівлі, то обов'язково знайдуться такі її суб'єкти, в яких буде відсутнє бажання цілком скористатися ними.

Наявність сильних конкурентів може бути дестимулюючим чинником для експортерів відповідних товарів і послуг.

У сиву давнину міжнародна торгівля була досить простою і здійснювалася переважно на основі бартеру, який фахівці розглядають як зустрічну торгівлю (countertrade). Бартер є прямим обміном товарів і послуг на інші товари та послуги (direct exchange of goods and services for other goods and services). Наприкінці ХХ ст. приблизно 30 % світової торгівлі становив бартер.

Міжнародна торгівля - важлива складова зовнішньоекономічної діяльності. Саме з експорту та імпорту товарів, капіталу і робочої сили починається у ст. 4 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" перелік видів зовнішньоекономічної діяльності, яку аж ніяк не можна уявити без міжнародної торгівлі.

Відомо, що попит і пропозиція на конкретний товар у ринковій економіці врівноважуються встановленням ціни рівноваги. Міжнародна економіка розглядає ці категорії не лише у зв'язку з обсягом виробництва та рівнем цін у межах конкретної країни, а й у контексті світового обсягу виробництва та рівня цін міжнародного ринку. Сукупний попит і сукупна пропозиція встановлюють взаємозв'язок між обсягом виробництва товарів і послуг та рівнем цін на них.

Сучасна теорія міжнародної торгівлі приділяє однакову увагу як сукупному попиту, так і сукупній пропозиції (для порівняння слід згадати, що свого часу меркантилісти наголошували на важливості сфери обігу, тоді як згодом класики - сфери виробництва; сучасна теорія від такої однобічності відмовилася).

Так звана стандартна модель міжнародної торгівлі є моделлю загальної рівноваги у міжнародній торгівлі і пов'язує попит і пропозицію всередині країни з попитом і пропозицією з-за кордону. Вона враховує взаємний попит, що показує, яка кількість імпортного товару необхідна країні, щоб зацікавити її в експорті іншого товару. Загальна міжнародна рівновага досягається тоді, коли одночасно врівноважуються попит і пропозиція на товари (послуги) як у внутрішній, так і в міжнародній торгівлі.



 
Главная
Банковское дело
Бухгалтерский учет, аудит
Инвестиции
Экономика
Налоги
Финансы
Финансовое право
Прочие дисциплины
Карта сайта
Правила користування