Навигация
 
Главная  - Экономика  - Книги  - Міжнародна торгівля - Дахно І.І.
Міжнародна торгівля - Дахно І.І.
<< Содержание < Предыдущая

11.3. Міжнародні аукціони

В "Большом энциклопедическом словаре" (1998 р., с. 181) наведено таке тлумачення терміна "аукціон": "Аукціон (від лат. аиctіо - продаж з публічних торгів), спосіб продажу товарів, за якого товар (або його зразки) попередньо виставляються для огляду. У формі аукціону продаються також нерухомість, здійснюється примусовий

продаж майна неплатоспроможних боржників та ін. Звичайно на аукціоні встановлюється стартова ціна".

В "Oxford Paperback Encyclopedia" (1998 р., с. 98) це явище пояснюється так: "Торги (sale), звичайно публічні, на яких вироби (articles) або худоба (live stock) продаються покупцеві, що запропонував найвищу ціну (to the highest bidder). Продавцем може встановлюватися резервна ціна (reserve price), нижче якої товар не може продаватися. Твори мистецтва (works of art), антикваріат (antiquities), будинки (houses), товари міжнародного ринку (commodities) та іноземна валюта (foreing currencies) можуть продаватися на аукціоні".

На міжнародних аукціонах торгують партіями товарів та/або окремими предметами. Найчастіше на них реалізують хутро, вовну, тютюн, чай, коней, антикваріат, діаманти тощо.

Відомі такі основні види аукціонів:

o валютний, об'єкт якого - обов'язкові валютні відрахування, що мають чи мали місце у певних країнах;

o вексельний, на якому відбувається розпродаж короткострокових казначейських векселів;

o груповий, на якому замовлення накопичуються, а потім один-два рази протягом дня "викидаються" до торговельної зали, де продаються під контролем уповноваженого брокера або працівника фірми). Цей аукціон ще має назву залпового;

o подвійний - торги, де між собою конкурують як продавці, так і покупці, ціна встановлюється внаслідок рівноваги попиту і пропозиції, коли кількість продавців при ціні, що склалася на аукціоні, дорівнює кількості покупців;

o закритий, на якому всі покупці пропонують ціни одночасно (як правило, письмово), товар купує той із них, хто запропонував найвищу ціну;

o золотий, об'єктом продажу якого є золото;

o англійський (класичний), на якому товар продається покупцеві, що запропонував найвищу ціну;

o голландський, що проводиться з благодійною метою. Стартова ціна знижується доти, доки найщедріший продавець-меценат не дасть згоди на мінімальну ціну оголошеного лота. Аукціони, як правило, проводяться спеціально створеними юридичними особами. Від бірж аукціони відрізняються тим, що весь товар, призначений для продажу, є на складах або в торговельному залі аукціонного закладу.

Маклери (аукціоністи) у своїй професійній діяльності пов'язані спеціальною клятвою. Окремі аукціони передбачають, щоб покупці діяли лише через маклерів.

Для участі в аукціоні зазвичай вимагається завдаток. Проданий на аукціоні товар покупець має негайно забрати після закінчення торгів.

11.4. Міжнародні ярмарки

В "Большом энциклопедическом словаре" (1998 р., с. 1432) наведено таке тлумачення ярмарку: "Ярмарок (від нім. Jahrmarkt - щорічний ринок) - торги, ринки товарів, які періодично організовуються у встановленому місці. Відігравали важливу роль в економічному житті Західної Європи у середні віки. З розвитком ринкових відносин ярмарки з центрів привозу великих партій наявного товару перетворюються на ярмарки зразків, ярмарки-виставки. У Росії в середині ХІХ ст. було 6,5 тис. ярмарків, на початку ХХ ст. - 18,5 тис. Найбільші ярмарки - Нижньогородська, Ірбітська. Ярмарки бувають: всесвітні, міжнародні, регіональні, національні і місцеві. Найбільші сучасні міжнародні ярмарки: в Мілані, Парижі, Ліоні, Ганновері, Лейпцигу, Познані, Загребі, Пловдиві, Торонто, Ізмірі, Дамаску".

У "The Penguin Dictionary of Human Geography" (1997 р., с. 1671) дається таке тлумачення ярмарків: "Періодичні збори для продажу товарів, часто з виставами (side-shows) і розвагами (entertainments). Певний вид товару (a certain kind of merchandise) часто асоціювався з конкретним ярмарком, наприклад, ярмарком сиру. Припускають, що ярмарки походять від зборів людей в доісторичні часи, а згодом від релігійних зборів у священних місцях (holy shrines) або від кульмінацій святкування святого (feast of saint). За часів середньовіччя ярмарки часто відбувалися на церковних подвір'ях у дні святих (on saints' day)".

Англійське слово fair (ярмарок) має латинське походження. У римлян слово fereae означало свято. У давнину на ярмарках відбувався і бартерний обмін товарами.

Міжнародні ярмарки є місцем демонстрації товарів, призначених переважно для експорту. Ярмарки виконують роль "свахи" і однією з найголовніших їх функцій є організація контактів між потенціальними експортерами та імпортерами.

На відміну від контрактів, укладених на міжнародних біржах і аукціонах, контракти, укладені на міжнародних ярмарках, не мають специфічних особливостей, їх зміст визначається продавцями і покупцями самостійно. Угоди укладаються здебільшого вже після закінчення ярмарків.

Окрім контактної іншою важливою функцією ярмарків є рекламна. Отже, ярмарок є саме тим місцем, де і на людей можна подивитися, і себе показати, що на мові економістів означає - зібрати оферти. Функції, схожі з ярмарковими, виконують і міжнародні виставки.

Коротко зупинимося на найголовніших особливостях ярмаркової справи в окремих європейських країнах. У ФРН ярмарки проводять переважно спеціалізовані товариства, ярмарково-організаційна діяльність є для них основною. Товариства належать державі або комунам. Має місце тісне співробітництво між організаторами, учасниками та відвідувачами ярмарку.

Ярмарки ФРН мають велике значення в Європі. Серед європейських ярмарків одним з основних є Лейпцизький. У часи "холодної війни" та поділу Європи цей ярмарок відіграв унікальну роль у розвиткові торговельних зв'язків між Сходом і Заходом. У ярмарковому житті Лейпцига протягом періоду, що розпочався після об'єднання обох Німеччин, відбулися певні зміни - замість гігантських універсальних виставок почали проводити невеликі спеціалізовані виставки, що орієнтуються на задоволення потреб ринку.

Всесвітньо відомий і Мюнхенський ярмарок. Це своєрідна глобальна виставка промисловості. Щороку на ярмарку відбувається два десятки виставок, у яких беруть участь учасники і відвідувачі з багатьох країн світу.

Берлінський ярмарок посідає провідні позиції в Європі у таких галузях, як сільське господарство, туризм, радіоелектроніка. Ярмарок приваблює передусім країни Східної Європи та Скандинавії. Зростає престиж ярмарку і в інших галузях - будівництві, електротехніці, автомобілебудуванні, санітарній техніці, водопостачанні й охороні водойм, виробництві офісного обладнання та авіакосмічній промисловості.

У Франції ярмаркова інфраструктура зосереджена переважно у Парижі і належить Торговельно-промисловій палаті. Як і у ФРН, у

Франції ярмарки проводять спеціалізовані товариства. У провінціях такі товариства часто є власниками матеріально-технічної бази для організації ярмарків і виставок. Більшість галузевих і спеціалізованих ярмарків відбувається у столиці Франції.

Італійські агентства з проведення ярмарків належать промисловим об'єднанням або перебувають у приватній власності. Найбільший ярмарок Італії - Міланський, він здає в оренду павільйони або є організатором виставок. Ярмарок має 20 представництв за кордоном. 30 % зовнішньої торгівлі Італії забезпечується завдяки ярмаркам, у тому числі близько 20 % - завдяки Міланському.

"Рід" і "Бленхейм" є найбільшими ярмарковими компаніями Великобританії. Їх діяльність поширюється і за межі країни. Ярмаркова інфраструктура країни належить переважно комунальним організаціям. Невеликі приватні компанії організовують основну кількість ярмарків.

В Іспанії тривалий час провідним був Барселонський ярмарок, нині лідерство перейшло до Мадридського, який має два десятки зарубіжних представництв. У країні взято курс на підвищення якості ярмаркової справи і проведення невеликих ярмарків.

Ярмарковим центром країн Бенілюксу є Утрехт. До цього нідерландського міста зручно діставатися транспортом, а матеріально-технічна база дає змогу проводити щороку 40-50 галузевих ярмарків (є великі площі для організації торгівлі непродовольчими і споживчими товарами).

Найбільшим у Скандинавії виставковим центром і місцем для проведення конференцій є Копенгагенський виставковий центр "Белла-сентрет", де щороку відбувається 30 заходів. Постійно діють виставки одягу, взуття, меблів, конторського обладнання. У спеціальному готелі можуть розміщуватися офіси іноземних фірм. Щороку центр відвідує понад 700 тис. чол.



 
Главная
Банковское дело
Бухгалтерский учет, аудит
Инвестиции
Экономика
Налоги
Финансы
Финансовое право
Прочие дисциплины
Карта сайта
Правила користування