Навигация
 
Главная  - Экономика  - Книги  - Політична економія - Оганян Г.А.
Політична економія - Оганян Г.А.
<< Содержание < Предыдущая Следующая >

Додаток. нарис з історії економічних вчень країн ринкової економіки

Меркантилізм

1. Історичні умови виникнення меркантилізму.

2. Ранній і пізній меркантилізм. Теорії монетарної і комерційної системи.

3. Меркантилізм і його значення в історії економіки та економічної думки.

Від кінця XIV ст. в економіці багатьох країн Західної Європи відбувався перехід від натурального господарства до товарно-грошової організації суспільного виробництва. Активну роль у цьому процесі відігравав торговельний капітал. Розвиток національних торговельних і купецьких капіталів було прискорено великими відкриттями XIV-XV ст. і розвитком зовнішньої торгівлі. Проникнення європейського торговельного капіталу в економіку країн Америки, Азії й Африки носило характер колонізації цих територій. Спочатку в цьому процесі лідирували Іспанія і Португалія, пізніше до них приєдналися Англія, Голландія, Франція, Німеччина, Бельгія.

Глибші зміни відбулися в економіці Англії, яка незабаром відтиснула Голландію, випередивши її за колоніальними володіннями. Нееквівалентна зовнішня торгівля і національне мануфактурне виробництво стали основними джерелами багатства Англії. Нагромадження багатства в Англії і Голландії раніше за інші країни набуло форми первісного нагромадження капіталу. За таких історичних умов у період пізнього феодалізму виник меркантилізм як перше цілісне економічне вчення капіталістичного ладу.

Меркантилізм (від італ. mercante — купець, торговець) — напрям економічної думки, що наголошував значення торговельного капіталу і сфери обігу у процесі нагромадження приватного й суспільного багатства; економічна політика держави в період становлення капіталізму. Політика меркантилізму держав періоду пізнього феодалізму полягала в активному протекціонізмі, підтримці національного капіталу, зокрема в заохоченні створення торгових монополій, у розвитку мореплавства і флоту, захопленні колоній, підвищенні оподаткування імпортних товарів для фінансування всіх цих заходів.

В економічній літературі в розвитку меркантилізму як теорії й економічної політики розрізняють два етапи — ранній і пізній меркантилізм. Основним критерієм такого поділу є розходження засобів (шляхів) збільшення приватного і суспільного багатства, під яким ідеологи меркантилізму розуміли гроші (золоті і срібні) і скарби. Для раннього меркантилізму (монетарної системи) характерною була теорія грошового балансу, що обґрунтовувала політику утримання грошей у країні. З цією метою заборонявся вивіз грошей і скарбів за кордон (під страхом покарань і навіть смерті). Торгівля валютою була оголошена державною монополією, затвердилася система біметалізму (фіксованого співвідношення золотих і срібних грошей). Обмежувався імпорт товарів, зокрема, створювалися "складські місця" для торгівлі іноземними товарами, і всю грошову виручку від продажу іноземці за приписом повинні були витрачати на купівлю місцевих товарів. Обмеження імпорту поєднувалося з різнобічною підтримкою експортних товарів: встановлювалися високі ціни на експорт, підтримувалося створення національних мануфактур. Щоб залучити гроші з-за кордону, уряди широко застосовували "псування" монети, що приводило до зниження валютного курсу. Меркантилісти вважали, що за знецінювані гроші іноземні купці зможуть придбати більше місцевих товарів і тому будуть зацікавлені в перекарбуванні своїх грошей у монети місцевого зразка.

Як бачимо, в ранньому меркантилізмі поєднуються номіналістичне трактування грошей, коли вони розглядаються як умовні знаки, позбавлені вартості, і металістичне трактування, коли грошовий обіг ототожнюється з товарним обміном, і золото (срібло) за своєю природою визнається грошима.

До найвідоміших представників раннього меркантилізму належать італійські банкіри і торговці Г. Скаруффі (ХУІ ст.), основна праця якого була видана в 1579 р. під назвою "Міркування про монету", і Б. Даванзатті (1529-1606), знаменитий своєю роботою "Читання про монету", виданою в 1582 р. В Англії одним з видатних прихильників ідей раннього меркантилізму був В. Стаффорд (1554-1612), який виступив у першій третині XVII ст. із трактатом "Короткий виклад деяких звичайних скарг різних наших співвітчизників".

Пізньому меркантилізму (комерційній, або мануфактурній системі) притаманна теорія активного торговельного балансу. Під багатством розуміли вже надлишок продуктів, що на зовнішньому ринку перетворювався на гроші. На думку пізніх меркантилістів, держава стає тим заможнішою, що більшою є різниця між вартістю вивезених і завезених товарів. Така різниця забезпечується кількома способами: за допомогою вивозу виробів своєї країни, причому дозволявся вивіз тільки готових виробів; унаслідок активного заохочення національних мануфактур (надання вигідних кредитів і податкових пільг); унаслідок допущення імпортних товарів на національний ринок (крім предметів розкоші) тільки за умови позитивного сальдо в зовнішній торгівлі; за допомогою посередницької торгівлі (перепродажу товарів інших країн за кордоном), у зв'язку з чим дозволявся вивіз грошей за кордон і встановлювалася система монометалізму.

Зрілий меркантилізм, на відміну від раннього, послідовно дотримувався ідей металістичної теорії грошей. Типовим представником пізнього меркантилізму вважають італійського торговця А. Серра, який видав у 1613 р. "Короткий трактат про причини, що можуть привести до достатку золота і срібла в країнах, які не мають рудників, стосовно Неаполітанського королівства". В Англії одним з видатних представників пізнього меркантилізму був купець і один з директорів Ост-Індської компанії Т. Мен (1571-1641), який у 1621 р. опублікував працю "Міркування про торгівлю Англії з Ост-Індією". Основна праця Т. Мена "Багатство Англії в зовнішній торгівлі, або Баланс зовнішньої торгівлі як регулятор нашого багатства" була написана у 1630 р., а опублікована у 1664 р. сином автора. У Франції розгорнуто сформулював ідеї меркантилізму А. Монкрентьєн (1576-1621), який опублікував у 1615 р. " Трактат політичної економії". З ім'ям А. Монкрентьєна пов'язано обґрунтування протекціоністських заходів Французького королівства, а також введення в економічну літературу терміна "політична економія".

На практиці втілював ідеї меркантилізму у Франції, так званий кольберизм, перший міністр і міністр фінансів Ж. Кольбер (1619-1693). Його чотирнадцятирічне правління (1669-1683) було спрямоване на піднесення промисловості, у результаті якого інтереси сільського господарства залишалися другорядними. Ж. Кольбер домагався збільшення державних доходів насамперед за рахунок активного торговельного балансу у результаті насадження мануфактур, надання підприємцям позик і пільг різного характеру, включаючи звільнення від рекрутської повинності і навіть волю совісті. Він створював колоніальні компанії (у тому числі Ост-Індську), заохочував ввезення сировини і вивезення промислових виробів.

Розгляд теорії і практики меркантилістської системи дає змогу сформулювати певні висновки. Меркантилізм виник наприкінці XV ст. як спроба теоретичного обґрунтування системи заходів економічної політики, що відстоювали торговці. Ранній меркантилізм тлумачив гроші як уособлення багатства, спираючись на металістич-ну і номіналістичну теорії грошей. У своєму завершеному вигляді ме-талістична теорія грошей була сформульована представниками пізнього меркантилізму. Багато сучасних економістів зазначають, що прогресивність меркантилізму як теорії й економічної політики полягає в тому, що вона орієнтувалася на розвиток капіталістичної мануфактури, на комерціалізацію національної економіки. Обмеженість меркантилізму полягає в тому, що основною сферою науково-практичних досліджень він обрав зовнішню торгівлю. Тим часом меркантилізм позначив перехідний період зародження економічної думки як самостійної галузі людських знань про суспільство і закони його соціально-економічного розвитку.

Практична спрямованість меркантилістської системи в сфері обміну значно вплинула на подальшу еволюцію економічної науки. Протягом ХУІІ-ХУІІІ ст. учені багатьох країн розглядали проблему визначення багатства нації і джерел його нагромадження. Крім того, в більшості розвинених країн того часу особливості реалізації ідей меркантилізму вплинули на специфіку соціально-економічного розвитку.

Контрольні питання

1. Назвіть економічні і соціально-політичні умови виникнення меркантилізму.

2. У чому полягає економічна концепція раннього меркантилізму та які її особливості?

3. Перелічіть характерні ознаки економічного вчення пізнього меркантилізму.

4. Охарактеризуйте меркантилізм як економічну політику європейських країн.



 
Главная
Банковское дело
Бухгалтерский учет, аудит
Инвестиции
Экономика
Налоги
Финансы
Финансовое право
Прочие дисциплины
Карта сайта
Правила користування