Навигация
 
Главная  - Инвестиции  - Книги  - Інвестиційне кредитування - Пересада А.А.
Інвестиційне кредитування - Пересада А.А.
<< Содержание < Предыдущая

8.6. Ефективність залучення іноземних інвестиційних позик

Незважаючи на значні іноземні запозичення, на сучасному етапі розвитку ринкових відносин в Україні вітчизняні підприємці і надалі потребують великого обсягу зовнішнього фінансування.

Проте, інтенсивне залучення іноземних кредитів, зокрема під гарантії уряду у різноманітних формах і на різних умовах, закономірно веде до утворення зовнішнього державного боргу.

Так, станом на 1 січня 2000 р. зовнішній державний борг України становив 12,4 млрд дол. США. У структурі зовнішнього боргу борг міжнародним фінансовим організаціям дорівнював 46,5 %, борг іноземним країнам, у тому числі за позиками, наданими під гарантії уряду, — 36,5 %, фідуціарні позики становили 15,2 %, заборгованість за облігаціями державної зовнішньої позики 1995 р. — 10,6 %.

Проводячи аналіз структури зовнішнього боргу, слід зазначити, що динаміка кредитів змінилася у бік західних кредиторів (див. табл. 8.1).

Отже, якщо на 1 січня 1994 р. заборгованість країнам СНД становила 75,4 % усього зовнішнього боргу, то вже на початок 1997 р. — 34,9 %, на початок 1998 р. — 27,2 % і на початок 1999 р. — близько 20 %. Це дає підстави зробити висновок про позитивні тенденції зменшення зростання боргу, зокрема за поставки енергоносіїв із Росії і Туркменістану. Зовнішній державний борг зростає здебільшого за рахунок кредитів, які надають міжнародні фінансові організації. Так, у структурі зовнішнього боргу на кінець 1998 р. 25,9 % становить борг Міжнародному валютному фонду, 16,1 % — Світовому банку, 3,3 % — Європейському співтовариству, 1,5 % — Європейському банку реконструкції та розвитку.

У міжнародній практиці для оцінки стану державного боргу використовуються різноманітні показники. Світовий банк, наприклад, вважає критичним рівень державного зовнішнього боргу, який відповідає 50 % ВВП. Рада національної безпеки Російської Федерації вважає максимально допустимим показник потреби держави в обслуговуванні й погашенні внутрішнього боргу з податкових надходжень зведеного бюджету на рівні 25 %.

Україна не має сьогодні своїх узаконених напрацювань щодо критичних показників економічної безпеки країни з державного боргу. Тому на практиці при визначенні меж зовнішньої державної заборгованості використовують показники відношення державного

Таблиця 8.1

ДИНАМІКА ТА СТРУКТУРА ЗОВНІШНЬОГО ДЕРЖАВНОГО БОРГУ УКРАЇНИ (млрд дол. США)*1

*1: {Складено за: Бондарчук Т. Г. Зовнішній державний борг України та механізм його обслуговування // Фінанси України.— 1999. — № 5.— С. 94—102.}

Рік

1993

1994

1995

1996

1997

1998

1999

Зовнішній борг — усього

0,396

3,624

4,828

8,217

8,839

9,555

12,48

1. Заборгованість за позиками МФО;

0,000

0,000

0,477

2,211

3,444

4,022

5,073

Світовий банк

0,000

0,000

0,101

0,503

0,905

1,212

1,749

Європейське співтовариство

0,000

0,000

0,000

0,110

0,241

0,352

0,352

Міжнародний валютний фонд

0,000

0,000

0,371

1,565

2,263

2,392

2,811

ЄБРР

0,000

0,000

0,005

0,033

0,035

0,066

0,161

2. Заборгованість за позиками, наданими іноземними державами

0,396

3,624

4,351

4,806

4,275

3,854

2,958

Росія

0,000

2,704

2,704

3,060

2,381

2,001

1,072

Туркменістан

0,000

0,000

0,713

0,708

0,704

0,599

0,458

Молдова

0,000

0,028

0,028

0,019

0,000

0,000

0,000

Казахстан

0,000

0,001

0,000

0,000

0,000

0,000

0,000

Японія

0,000

0,000

0,000

0,000

0,182

0,150

0,150

Кредитні лінії

0,396

0,891

0,906

0,745

0,860

1,013

1,217

Інші кредити

0,000

0,000

0,000

0,274

0,148

0,091

0,061

3. Заборгованість за позиками, наданими іноземними комерційними банками

0,000

0,000

0,000

0,000

0,000

0,559

1,650

4. Зовнішня заборгованість, не віднесена до інших категорій

0,000

0,000

0,000

1,200

1,120

1,120

1,155

боргу до ВВП та експорту країни і відношення обслуговування зовнішнього державного боргу до експорту країни. За цією класифікацією Україна має відносно низький рівень державної заборгованості, який, проте, характеризується тенденцією до зростання. Так, обсяг зовнішнього державного боргу у відсотках до експорту товарів та послуг у 1996 р. становив близько 40 %, у 1997 р. — 48 %, а в 1998 р. — майже 65 %, обсяг зовнішнього боргу у відсотках до ВВП у 1997 р. дорівнював 22,9 %, 1998 р. — 41,8 %, у 1999 р. — 54,2 %.

Основними причинами такої ситуації є тривала економічна криза, незбалансованість державних фінансів, хронічна дефіцитність платіжного балансу, непривабливість інвестиційного клімату для іноземних інвесторів та значний відплив за кордон національного капіталу.

Високий розмір зовнішнього боргу України як в абсолютному, так і у відносному вираженні, велика кількість ресурсів, які відвертаються на його обслуговування, призвели до того, що Україна почала втрачати шанси на отримання пільгових інвестиційних кредитів, а також не може розпочати реалізацію програм інвестиційних проектів зі Світовим банком, які могли б бути спрямовані на здійснення структурних реформ.

З цього приводу особливої гостроти сьогодні набуває питання управління зовнішнім державним боргом, яке повинно базуватися як на прямому державному управлінні, так і на побічних методах, що включають надання державних гарантій і нормативно-адміністративне регулювання залучення негарантованих кредитів приватним фірмам.

На практиці при управлінні зовнішнім державним боргом виділяють три способи можливого використання залучених ресурсів:

  • фінансове розміщення, коли із зовнішніх джерел здійснюється фінансування інвестиційних проектів і розвитку економіки. Цей спосіб є найпрогресивнішим видом використання зовнішнього боргу. При цьому надзвичайно важливим є відбір конкурентних високоефективних інвестиційних проектів, які б забезпечували повернення одержаних ресурсів;
  • бюджетне використання, за якого залучені ресурси спрямовуються на фінансування поточних бюджетних витрат, у тому числі на обслуговування зовнішньої заборгованості. Цей спосіб використання ресурсів, що залучаються з міжнародного ринку, — найменш ефективний з існуючих;
  • змішане бюджетно-фінансове розміщення, коли запозичення використовуються як на фінансування поточних бюджетних потреб, так і на розвиток економіки в цілому.

На Україні великого поширення, на жаль, набув найменш ефективний спосіб — нові запозичення спрямовуються на фінансування поточних витрат бюджету, включаючи й обслуговування існуючого зовнішнього боргу. Так, на обслуговування і погашення державного боргу в 1998 р. затрачено майже 10 млрд грн, що відповідає 95 % усіх доходів державного бюджету за цей час. Крім того, на цю мету було витрачено 93 % зовнішніх і внутрішніх запозичень.

На підставі поданих вище аргументів можна зробити висновок, що для поліпшення управління обслуговування зовнішнього боргу, його скорочення, а отже і зменшення негативного впливу на бюджетний дефіцит та економіку України в цілому необхідно:

  • спрямувати іноземні кредити на інвестиції в імпортозамінюючі та експортноспроможні виробництва;
  • обмежити й поступово відмовитися від отримання іноземних кредитів на покриття дефіциту бюджету, коли він не за рахунок розвитку інвестицій;
  • своєчасно готувати обґрунтовані бізнес-плани під отримання іноземних кредитів;
  • домагатися незв’язаного характеру іноземних кредитів, щоб вони слугували національному виробникові, а не експорту товарів країн-постачальниць;
  • законодавчо заборонити використання зовнішніх запозичень держави для фінансування поточних бюджетних витрат, відмовитися від одержання дорогих короткострокових кредитів;
  • дати перевагу виробничому спрямуванню зовнішнього кредитного фінансування під гарантії держави.

Таким чином, у перспективі пріоритети в залученні іноземних інвестиційних кредитів мають переходити від уряду України до підприємців країни, а в їх наданні — до приватних кредитів. Адже перспективи отримання зарубіжних коштів із приватних джерел прямо пов’язані з рейтингом підприємницького ризику країни.

Контрольні запитання і завдання

  • Що таке міжнародний інвестиційний кредит?
  • Охарактеризуйте основні джерела залучення Україною іноземних позичкових коштів.
  • Визначте роль міжнародного інвестиційного кредиту.
  • Визначте особливості системи залучення зовнішніх кредитів під гарантії Кабінету Міністрів України.
  • Охарактеризуйте порядок розгляду пропозицій щодо надання Україні іноземних кредитів у межах міжнародних договорів.
  • Охарактеризуйте порядок розгляду пропозицій про залучення юридичними особами — резидентами іноземних кредитів, повернення яких гарантується Кабінетом Міністрів України.
  • Як здійснюється оформлення індивідуальних гарантій Кабінету Міністрів України для забезпечення виконання юридичною особою — резидентом зобов’язань щодо погашення іноземних кредитів?
  • Хто здійснює контроль за цільовим та ефективним використанням і своєчасним погашенням іноземних кредитів під гарантії Кабінету Міністрів України.
  • Покажіть особливості інвестиційного кредитування Міжнародним банком реконструкції та розвитку.
  • Покажіть особливості інвестиційного кредитування Європейським банком реконструкції та розвитку.
  • Визначте основні напрями діяльності ЄБРР в Україні.
  • Визначте основні об’єкти інвестиційного кредитування в Україні ЄБРР?
  • За якими критеріями відбираються вітчизняні банки для участі в обслуговуванні кредитної лінії ЄБРР?
  • Яким критеріям мають відповідати малі та середні підприємства, їх проекти та позики, щоб отримати кредит по лінії ЄБРР?
  • Яким критеріям мають відповідати мікрота малі підприємства, їх проекти та субкредити по лінії ЄБРР?
  • Визначте напрями та умови інвестиційного кредитування в Україні: Німецько-українським фондом «Міжнародний консультаційний проект», Фондом Євразія, Програмою інвестування ОПІК, Американським фондом малих кредитів, Фондом підтримки підприємств у нових західних незалежних державах.
  • Дайте визначення зовнішнього боргу. Обґрунтуйте напрямки його обслуговування.
  • Які способи використовують країни при управлінні зовнішнім боргом?


 
Главная
Банковское дело
Бухгалтерский учет, аудит
Инвестиции
Экономика
Налоги
Финансы
Финансовое право
Прочие дисциплины
Карта сайта
Правила користування