Навигация
 
Главная  - Бухгалтерский учет, аудит  - Книги  - Бухгалтерський облік - Сопко В.В.
Бухгалтерський облік - Сопко В.В.
<< Содержание < Предыдущая Следующая >

А.3. Метод бухгалтерського обліку

А.3.1. Загальне поняття про метод бухгалтерського обліку

Mетод (від гр. methodos — шлях пізнання, дослідження) — спосіб організації практичного і теоретичного освоєння дійсності, зумовлений закономірностями відповідного об’єкта. З розвитком науки і практики відбувається розвиток та диференціація методу, що приводить до виникнення вчення про методологію (метод + + гр. logоs — вчення). Методологія — це вчення про методи пізнання й перетворення дійсності, або, як ще його визначають у літературі, — сукупність прийомів дослідження, що застосовуються в тій чи іншій науці.

У науковому методі поєднуються в історично визначеній формі об’єктивні та суб’єктивні моменти людської діяльності. Об’єктивний бік методу становлять пізнані закономірності реального світу, відтворені в найповнішому і систематизованому вигляді в наукових теоріях. Практичне оволодіння предметом історично випереджає теорії. Iз суб’єктивного боку метод постає як сукупність правил, прийомів пізнання й перетворення дійсності.

Загальний метод пізнання — діалектика. Вона, розкриваючи найзагальніші закономірності природи, суспільства й мислення, — єдино правильна філософська основа наукового пізнання.

Метод пізнання має спрямовувати наукову думку відповідно до природи самого предмета. Тому передумовою методу є наукова теорія, хоч генетично метод базується на чуттєво-предметній діяльності.

Діалектика як загальний метод пізнання реалізується через тісний взаємозв’язок зі спеціальними методами.

Спеціальні методи в конкретному науковому пошуку набирають особливих форм осягнення конкретно-наукових закономірностей певної предметної сфери. Вони по-філософськи розкривають глибинну сутність тієї самої предметної сфери у загальній формі законів і категорій розвитку.

Визначаючи роль і місце конкретних наукових методів у процесі побудови й розвитку теорій, діалектика усуває їх одно-бічність.

Діалектика розглядає всі явища в природі та суспільстві в їх взаємозумовленості, у постійному русі та напрямленості на розв’язання суперечностей, заміну застарілих явищ новими, прогресивними. Діалектичний метод пізнання дає змогу повністю визначити й зрозуміти метод бухгалтерського обліку.

Дослідження кожної науки (галузі знання) залежать і визначаються характером фактів — явищ або процесів, що їх вивчає та чи інша наука, отже, метод бухгалтерського обліку визначає його предмет і об’єкти. Специфічність методу бухгалтерського облі-ку характеризується особливостями його предмета. До особливостей, що визначили характер прийомів і способів бухгалтерського обліку, насамперед потрібно віднести об’єктивні характеристики предмета бухгалтерського обліку та його об’єктів. Вони змушують розглядати й вивчати їх у взаємному зв’язку, русі, розвитку, зміні форм цього руху.

Теоретичною основою бухгалтерського обліку є загальна теорія економіки. У бухгалтерському обліку господарські факти — явища й процеси — вивчаються за економічними законами, де мають використовуватися всі категорії суспільного виробництва, які характеризують виробничі відносини й продуктивні сили як єдність. Єдність цих двох сторін суспільного виробництва у бух-галтерському обліку виявляється у застосуванні теорії двоїстості (подвійності, балансового методу), у ґрунтуванні майна власника (господарства) за двома «різними ознаками» згідно з вимогами ринкових відносин.

За цим методом продуктивні сили власника (господарства) та його відносини з іншими суб’єктами господарювання утворюють поняття активу і пасиву. При цьому під активом (від лат. aсtivus — діяльний) розуміють вартість майна, яка є власністю особи (господарства) разом з борговими правами, а під пасивом (від лат. passivus — недіяльний) — сукупність вкладених у господарську діяльність власних і залучених за борговими зобов’язаннями коштів капіталу (право власності).

Подвійна характеристика господарських фактів — явищ і процесів, яка в бухгалтерському обліку називається «двоїсте (подвійне) відбиття», є вихідним принципом у побудові бухгалтерського методу.

Метод двоїстості (подвійності) дає змогу:

дістати узагальнений стан господарських фактів — будь-якого власника (господарства) на кожний даний момент за ознаками активу та пасиву;

оцінити результати роботи господарства — прибутковий чи збитковий на підставі порівняння доходу-виручки (виторгу) та витрат (затрат);

забезпечити постійне порівняння розміру господарських коштів майна та їх джерел (капіталу).

Поряд з прийомом двоїстості (подвійності) у побудові методу бухгалтерського обліку застосовують велику кількість передумов та принципів. Далі розглянемо їх докладніше.



 
Главная
Банковское дело
Бухгалтерский учет, аудит
Инвестиции
Экономика
Налоги
Финансы
Финансовое право
Прочие дисциплины
Карта сайта
Правила користування