Навигация
 
Главная  - Бухгалтерский учет, аудит  - Книги  - Бухгалтерський облік - Сопко В.В.
Бухгалтерський облік - Сопко В.В.
<< Содержание < Предыдущая Следующая >

Б.4.2.2.3. Загальна класифікація затрат

У виробничому процесі підприємства використовують різні за своїм характером та властивостями речовини і сили природи. В економічній літературі цей процес прийнято називати затратами. Але за своїм змістом термін «затрати» є багатогранним і багатоаспектним.

Класифікація затрат потрібна для визначення вартості продукції та відповідно для ціноутворення; для визначення собівартості продукції, тобто локальних затрат. Велике значення класифікації затрат в управлінні ними і перш за все для здійснення калькуляції собівартості продукції для різних потреб управління.

Затрати підприємств за своїм характером різні. Вони можуть бути пов’язані з виробничим процесом безпосередньо або мо- жуть бути з ним не пов’язані, але з погляду суспільних потреб є обов’язковими, тобто неминучими.

У межах конкретного виробничого господарського формування до затрат, які безпосередньо пов’язані з процесом виробництва, належать затрати, пов’язані ось із чим:

підготовкою та освоєнням виробництва;

виготовленням (поточним виробництвом) продукції;

удосконаленням технології та організації виробництва (некапітального характеру);

винахідництвом та раціоналізаторством;

обслуговуванням виробництва;

забезпеченням нормальних умов праці;

набором робочої сили;

управлінням виробництва;

підготовкою та перепідготовкою кадрів;

збутом продукції та деякі інші.

Разом із тим слід відмітити, що виробничі підприємства можуть здійснювати не тільки виробництво та збут продукції, але і ряд інших видів діяльності: підготовку кадрів, науково-дослідні роботи, обслуговувати різні побутові, культурні та інші потреби своїх працівників. Уся ця діяльність також пов’язана з використанням різних речовин та сил природи, тобто пов’язана із затратами. Тому першою ознакою поділу затрат є належність їх до виду діяльності. В економічній практиці види виробничої діяльності поділяють на: основну, та неосновну (інші допоміжні, обслуговуючі та забезпечуючі).

У межах кожного виду діяльності виробляють певний вид продукції: вироби, роботи або послуги. Основне завдання бухгалтерського обліку — визначити усі цільові ознаки (див. рис. Б.4.1 та Б.4.2, Б.4.7). Але головним є визначення вартісних параметрів і перш за все — собівартості.

Щодо собівартості усі затрати поділяють на дві групи: перша — затрати, які включаються до собівартості; друга — які не включаються до собівартості. Таким чином, другою ознакою класифікації затрат є розмежування їх за собівартістю.

Склад затрат, які включаються або не включаються до собівартості продукції, визначається законодавчо.

Вартість та собівартість продукції формуються із затрат, які здійснюються в межах або за межами виробництва. Тому затрати безпосередньо пов’язані або з виготовленням продукції, або з її реалізацією, або з управлінням. Перша група затрат формує виробничу собівартість, друга — витрати зі збуту (продажу), третя — витрати на управління. Разом три групи формують повну собівартість продажу продукції (послуг, робіт).

Затрати можуть класифікуватися і за такими двома ознаками: загальноекономічні та планово-облікові (кошторисно-облікові) фінансові.

За ознакою «Загальноекономічні» затрати класифікуються: за відношенням до форм праці (жива, уречевлена); форм вартості (трудові, матеріальні, грошові); за роллю і характером (основні, накладні); призначенням (технічні, організаційні); відношенням до обсягу виробництва (умовно-змінні, умовно-постійні); сферою виникнення (виробничі, позавиробничі).

Класифікація затрат за загальноекономічними ознаками слугує для аналізу процесу виробництва за укрупненими (збільшеними) масштабами. Вона непридатна для побудови планово-економічної роботи в межах господарств.

Для побудови фінансової — планової та облікової роботи, управління затратами, формування фінансових показників прибутків та доходів, фінансових відносин з державою, страховими організаціями в управлінні економікою прийнята планово-облікова класифікація витрат. При цьому затрати класифікують за такими ознаками:

елементами кошторису (елементи затрат);

способом віднесення затрат на виробничу собівартість продукції та об’єктом обліку затрат — прямі, непрямі;

елементами виробничої собівартості;

сферами виникнення — виробничі, позавиробничі — збут;

календарними фінансовими періодами — поточного періоду (калькуляційного), до- та післякалькуляційного періоду.

Фінансова планово-облікова (кошторисно-облікова) класифікація має велике значення для організації економічної роботи на підприємствах, в управлінні економікою господарства. Без неї неможливі здійснення нормування, планування, організація, контроль, аналіз та управління затратами визначення фінансових характеристик (показників) діяльності, доходу, прибутку.



 
Главная
Банковское дело
Бухгалтерский учет, аудит
Инвестиции
Экономика
Налоги
Финансы
Финансовое право
Прочие дисциплины
Карта сайта
Правила користування