12.1.3. Ринок товарів

Попит на товари (плановані витрати) — це сума попиту на споживчі та інвестиційні товари E = C + I. Згідно з моделлю С = C(r), І = I(r) як функції норми відсотка r, знижуються зі зростанням r.

Справді, чим більше r, тим більшим буде дохід від заощадження, отже, дедалі більша частина доходів зберігатиметься, а менша (С) — витрачатиметься на споживчі товари. Щодо інвестицій (І), то чим більшим є r (тобто ставка відсотка, що використовується під час дисконтування майбутніх витрат і доходів при інвестуванні і приведенні їх до поточного часу), тим нижчою буде сьогоднішня оцінка чистої теперішньої вартості проекту.

У класичній моделі попит на товари є функцією рівня зайнятості, що визначається на ринку робочої сили Y = Y(L0).

Умова рівноваги полягає у тому, що пропозиція товарів Y(L0) дорівнює попиту на товари E = C(r) + I(r).